Всi пОри, всiх рокIв, йдуть пiд вiнЕць...

                травень червня досягає:
                літо ж досі десь гуляє:
                мов цих слів іще немає:
               
й знов коронують вмитий світ!
з добірних райдуг, над ліміт!!
бо вЕсни добігають й літ!!!
в плоди поцілюючи квіт...

в коханнячках досвідчені!
й нарЕчені, й геть вквітчані!!
й палкІ струмують відчаї!!!
де пари ще не стрічені...

й коштовніш сум ув осені!
й найбільше зИми прошені!!
й холодні їхні "так" хоч "ні"!!!
не надихнуть журУ весні...


Не лежача і додача, нам ув оберіг, нЕчисті в поріг по ріг:
ні  дня,  ні  каїну,  ні  юді,  не  рідня;
й свиням дерть, а братерським окупантам смерть...


Рецензии
Яскраво й чудово!
а ось де не розумію;
---
всі наречЕні, й вквітчані!
в коханнячках освідчені!
й палкІ струмують відчаї!
бо ж пари ще не стрічені!
----
наречені, освідчені - а чому ж тоді пари не стрічені?
кажу ж Бо Вам - не доходить - нетямуща...:(

Олена Ра   06.06.2013 15:43     Заявить о нарушении
дякую за увагу, Олено!
наразі, спробую я втямити щось; як і ні, то пофантазую?

коли ще були звичаї... (а пори року зараз не такі розвинені як ми...)
а ще була воля батьків... (а ще є, що пари вирішуються на небесах...)
тож, можна було заздалегідь і знати, але зустрітися в останню мить!

з повагою й добром, Юрій

Зозуля Юрий Павлович   07.06.2013 20:18   Заявить о нарушении