***

Збентежена – чарівністю твоєю оповита,
Вагаюся, та мчу я знов несамовито…
І гублюся в думках, і почуття в тривозі,
Навіщо ти зустрівся на моїй дорозі?

Навіщо погляд твій я крадькома ловлю,
Чому, коли цілуєш – то здається, сплю.
Такі м’які вуста, я в тобі розчиняюсь,
Чому я від обіймів, мов вогник загоряюсь?

Чому мої думки, чому мої бажання,
До тебе линуть кожен день, мучить запитання…
Адже, насправді, все не так, усе не так щасливо,
Слова… чому ж ті почуття так проявить не сила.


Рецензии