осiнь

Лягає стежкою туман у сонній тиші
Затихла скрізь буденна метушня,
А серце поринає в мрії й пише
Картини щирим золотом щодня.
Я прошу, намалюй мені осінь.
Без дощу,без вітру ,без меж
Бо душа лиш єдиного просить-
Мальовничих яскравих пожеж!
Твоїх слів,невимовно гарячих.
Твоїх карих коханих очей.
І рук,таких ласкавих і тремтячих,
Світлих днів і чарівних ночей.


Рецензии