я чекатиму, мабуть, вічно
твої солодко-карії очі.
страшні ефекти побічні
від того чекання щоночі.
бо біль обпікає долоні,
і серце так б'ється не рівно,
кров у всіх венах холоне
і на душі не спокійно.
а журавлі все курличуть,
бо прилетіли додому.
у небо мене вони кличуть...
та туди я забула дорогу.
обламані крила все ниють,
і між лопатками колить.
рубці прикрашають всю спину.
і душу хтось голодом морить.
так.я чекатиму вічність.
янголам то не звикати.
через твою кляту ніжність
я розучилась літати.
янголам не звикати
© Copyright: Оленька Олька, 2013
Свидетельство о публикации №113052710467
Свидетельство о публикации №113052710467
Рецензии