не любив

ти мене не любив.ні крихти,ні краплі.
просто пестив волосся,милувався вогнем у очах.
просто пальцем по тілу вів лінії плавні,
просто танув в моїх пустотливих руках.

ти мене не любив.не згадаєш ні хвильки з минулих
наших спільних годин і днів у солодких думках.
не згадаєш сухі з підвіконня примули.
не згадаєш ні відчай, ні сльози, ні страх.

ти мене не кохав, просто міг по годинах
і по днях рахувати смішкИ на вустах.
і любив ти шукати про себе пестливі
і солодкі слова у моїх бездарних віршах.

ти мене не любив.просто блік по столу і по пальцям
пробігав кожен ранок. Не забув ти його.
не забув, як з любов'ю моєю погрався.
не забув як серця не стало мого.

ти мене не любив.просто в довгі безсоннії ночі
не давав засинати.лиш зранку на пару хвилин
закривали свої щастя повнії очі.
не кохав, але дихав повітрям моїм.

не кохав. Не любив. Забуваєш.
так у чому тепер вся біда ?
ти мене не кохав.зараз теж не кохаєш.
а я як була, так і залишусь твоя.