Коли задихається серце,очі вбирають світ,
Музика молитовна лине звіддалеки.
Кволість полює сили, зблідлі, як ранній глід,
Світ розсипає барви. Рука шукає руки.
Слово принишкло губиться в звуках передчуття,
Очі темнавить видиво: берег, човни, ріка...
Ближчає все віддалене - те, що і є життя,
Ближчає і зникає... Руки шукає рука.
Теплий доторк до теплого - земної музики плин.
Слово вертає радісно звичний обіг речей.
Глід червоніє з радості. Навіть цвіте полин.
А серце до неба тулиться:
-Не затемни очей...
***
© Copyright: Тамара Севернюк, 2013
Свидетельство о публикации №113052608256
Свидетельство о публикации №113052608256
Рецензии