Вишня-захисниця
від лагідного нападу дощу,
а він шумів: все ж весело і пишно
я пестощами всіх вас пригощу!
Ми ласки пригорщам землі й небес належим.
Цілує дощик вишню, я - Тебе,
а радість нас усіх, що не одежі -
любові дерево це рятівне.
Бо, взявши естафету в абрикоси,
щоб не згубили заздрощі людські,
тепер крізь бурі Вишня переносить
тим сяйвом, що зростили пелюстки...
Вночі тебе кохатиму ще дужче, -
на вушко вишні дощик шепотів.
А ми втішались райдужним грядущим
в смарагдових віконечках плодів.
05.2012
Свидетельство о публикации №113052506573
Ольга Тремиля 03.01.2016 22:40 Заявить о нарушении
Игорь Герасименко Кременчугский 07.01.2016 15:03 Заявить о нарушении