Ти спростила багато думок.
Я не вірив у світле майбутнє.
Ти зламала на серці замок,
І тепер в ньому щастя присутнє.
Ти так сильно ввійшла у мій світ,
Ти засіла так міцно у серці,
Що душевний незримий політ
Розтягнувся на декілька терцій.
Ти загадка моєї душі,
Я з Тобою лишаюсь собою.
Я нарешті складаю вірші,
Вірю в те, що не здамся без бою!
Я від щастя співаю пісні,
І в руках все частіше гітара.
Ти приходиш до мене вві сні,
І сьогодні вже місяць ми пара.
Ти
© Copyright: Забродский Александр, 2013
Свидетельство о публикации №113052409090
Свидетельство о публикации №113052409090
Рецензии