Я рину в світ,
Де я червоной шапочкой була,
Де вовка боялась як живого.
Я рину в світ,
Де я тебе не знала
І де дівчиною зовсім була,
І не знала,що таке та Любов,
І та ніжність,що зараз її пізнала.
Я рину в світ свого дитинства
І з нього фото оглядаю,
І згадую, що я тоді ніщо не рифмувала,
І ніяких алегорій не вживала,
Бо я тоді зовсім погано писала,
І не знала термінів таких.
Я рину в світ,
Де я в лялькову матір грала,
А тепер доросла стала
І мрію бути матір’ю вже не ляльок,
А справжніх діточок людських,
Бо я таки людина
Я рину в св т
© Copyright: Вика Максименко, 2013
Свидетельство о публикации №113052407060
Свидетельство о публикации №113052407060
Рецензии
З роками все більшим є бажання ринути у світ свого дитинства,
бо всі ми - люди.))
З теплом та щирим побажанням успіхів,
Юрий Курьянов 25.05.2013 19:08 • Заявить о нарушении
бо всі ми - люди.))
З теплом та щирим побажанням успіхів,
Юрий Курьянов 25.05.2013 19:08 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.