Блискавицi серця XLI, спраглопролита
чіпається до вулиці
безсоння
черствіє кроком
спечене
в повітрі
з’їдає
мов цинга
позавіконня
години
зайві
на нічній палітрі
хоч
де-не-де
мете
ліхтарне світло
не осідає
тане вмить
мов зерна
в жорнах
2.
ми
спраглий ритм
на лоні тьми
малюємось
теплом
навзаєм
займаємось
тамуємось
вгасаєм
двох тіл
банкет
і брак лише
чуми
в якій
єдине світло
друзки дзвону
3.
в багатті тиші
ніч холоне
і шпацирує
кров по скронях
у п'ятках чути
як іде
у білих шльопанцях
ідей
від маси сірої
в легені
що порожніють
мов кишені
при цокотінні
казино
4.
за нас
промовніше
вино
воно
грайливе
і відверте
ти
відкриваєшся
конвертом
в якому
ключ
і зграя нот
що потребує
диригента
і пастора
на випаси
чеснот
5.
о панно
випите вино
німе кіно
і титри
з рухів
те що в руках
твоїх
роздмухай
губами припадай
палай
збігай
в округленнях
наснаги
впивайся
вилита
зі спраги
пестлива
млосна
і туга
6.
я
для чекання
не слуга
іду
по дотиках
до точки
де доля
насипається
пісочком
а сім доріг
складають ‘я’
там
дев’ять місяців
стоять
у ще не вишитих
сорочках
дитячі
пальчики
до п’ять
вчать
рахувати
у синочка
і ти
щасливіша
від мук
і найкрасивіша
на світі
не відпускаєш
бога
з рук
що до грудей
припав
налитих
23 Травня, 2013
Свидетельство о публикации №113052400396
Я для чекання не слуга, іду - чоловік!
І ти, щасливіша від мук - жінка!
У ще не вишитих сорочках, дитячі пальчики - ЧАРІВНО!
Елена Каминская7 25.05.2013 09:19 Заявить о нарушении
А коли серйозно, то я, коли починаю блискавицю - то не знаю як вона поведеться - просто записую те, що у серці настукало... і нічого зайвого...
Ніжно,
ЛЮ
Юрий Лазирко 28.05.2013 20:10 Заявить о нарушении