Неперевершений на вроду ліс,
А, особливо, ранньою весною,
Коли все свіже, манить новизною, -
Природа свій святкує бенефіс.
Зове до себе чарівний праліс,
І радість щира шириться рікою.
У лісі затишно удвох з тобою,
Я ніби народився тут і зріс.
Тисячоліттям ліс цвіте красою,
Оновлюється, шелистить листвою
Й притягує до себе, мов магніт.
Ліс - дивний цвіт землі, легені світу,
Весна це, осінь чи зима, чи літо -
Пропав на лісову красу ліміт!
Лiс
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2013
Свидетельство о публикации №113052309814
Свидетельство о публикации №113052309814
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.