Знаєш, мамо, все буває,
І незгоди, і конфлікти,
Які просто позначає
Вічний міф "батьки і діти".
Розумію, що повинен
На руках тебе носити.
Я багато в чому винен.
А пробачення просити
Не завжди виходить, мамо,
Та й характер мій незвичний.
Я веду себе упрямо,
Хоч порою це не личить.
І в твоє прекрасне свято
Вдома я сьогодні поряд.
Я хотів би побажати,
Щоб жила й не знала горя.
Ну і ще одне, рідненька,
Я забув тобі сказати:
"За сестру спасибі, ненько".
Це від мене і від тата.
Адже я тоді став братом,
Ви батьками стали знову.
Сльози щастя, мить крилата,
Наче казки постанова.
Я далеко. Ти скучаєш,
Просиш бути обрежним,
Але ти хіба не знаєш,
Що любов твоя безмежна?
Знаю, молишся за мене,
І нічого не боюся,
Ти найкраща в світі, нене!
З Днем народження, матуся!
Мамо, З Днем Народження!
© Copyright: Забродский Александр, 2013
Свидетельство о публикации №113052302471
Свидетельство о публикации №113052302471
Рецензии