Білий пух тополиний в прозорі лягає калюжі,
Завірюха їх носить по скверах, бульварах, садах…
Через вікна відкриті влітають сніжинки байдужі,
Теплим снігом травневим лоскочуть, тремтять на щоках
Замело вже доріжку до отчого, рідного краю-
Мчить по вулиці... вітрами з дерева зірваний пух....
Задушевний привіт із минувшини з ним залітає -
Чую пісню далеку, що ніжно торкається вух
Завiрюха
© Copyright: Наталья Бацанова, 2013
Свидетельство о публикации №113052209890
Свидетельство о публикации №113052209890
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
