Ти впрешся в свого зеленого бегемота
І будеш під квіткою писати вірші.
Навколо тебе буде вакуумна тиша,
Але ти все одно захочеш тихіше.
Чужі слова тобі для цього не потрібні,
А тільки пляшка старезного вина.
Хапаєшся ти пальцями за тіні,
Хоча не настраждалася іще сповна.
Ти ще одна з тих клятих поетес,
Які штампують рими про кохання.
Очікуючи принца, що впаде з небес
І принесе тобі троянди та зізнання.
І як в шекспірівських сонетах,
Ти віриш, що така як ти,
Неідеальна королева,
Здійсниш нарешті свої сни.
Але життя таке брутальне.
І день за днем – тотальний крах.
Ти відчайдушно прагнеш покохати,
Хоча здійсниться це лише в твоїх віршах.
У твоiх вiршах...
© Copyright: Артур Рим, 2013
Свидетельство о публикации №113052208639
Свидетельство о публикации №113052208639
Рецензии