Засміялась очима ранково,
Цілувала рожеві пелюстки.
Я побачив цю мить випадково.
Пасьмо золота вибилось з хустки.
Підставляла промінню долоні
І ховала обличчя за квіти,-
В мене віком посріблено скроні,
І з такою віки мріяв жити...
Та, на жаль, ти судилась другому.
Чи кохатиме так,- зрозуміє?
Гнітить смуток,- вертаюсь додому,
Але все ж почуття пломеніє.
Зберігаємо: хто що зуміє.
Мить, коли засміялась ранково...
І ця зустріч і тішить, і гріє.
Чи зустрілися ми випадково?
ЛЮДМИЛА ЖУРАВСЬКА
Засмiялась очима...
© Copyright: Людмила Журавская, 2013
Свидетельство о публикации №113052202453
Свидетельство о публикации №113052202453
Рецензии
ПiсАць рэцензiю на верш трэба на той мове, на якой сам верш напiсаны. На жаль, я не так добра валодаю украiнскаю, каб узяць на сябе такую адказнасць. На дзiва дзiуны верш.
Владимир Шиманович 2 21.06.2013 01:05 • Заявить о нарушении
Владимир Шиманович 2 21.06.2013 01:05 • Заявить о нарушении
Дякую. Я через Людмилу Ратькову вивчаю білоруську мову. Майже все розумію.
Людмила Журавская 20.06.2013 21:04 Заявить о нарушении
Людмила Журавская 20.06.2013 21:04 Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.