В плині життя ніщо не випадкове,
Доля плете намисто з почуттів,
Я в небеса,жагучим,щирим словом,
П’янкі пісні співати захотів.
Безхмарне небо тішиться, радіє,
Промінням миє душу від журби,
Я в почуття вплітаю ніжні мрії,
І пісня щастя лине навкруги.
Слова у ній прості, та з серця, щирі,
Злітають в небо клином журавлів,
Щоб в миле серце полетіти в вирій,
Летів би й я, та крила замалі.
Тому відкривши душу я співаю,
Слова невипадкових почуттів,
Щоб мій вогонь пісенним водограєм,
Кохане серце ніжністю зігрів.
Слова невипадкових почуттIв
© Copyright: Федик Юрий Михайлович, 2013
Свидетельство о публикации №113052104242
Свидетельство о публикации №113052104242
Рецензии