Не в дчуваю

Я не відчуваю, немає  вже нічого
Прошла,  вже біль, одна лиш втома
Від того  що постійного когось втрачати
Потрібно, і починаю до цього звикати
Я не відчуваю болю, нема в душі уже
Що жалить серце і наче мисливським ножем
Вбиває, але цього вже немає
Вмерло кохання, бо ти його вбиваєш
Не знаю навіть про що писати потрібно
Що на душі спокійно, наче відчинені вікна
Можна спокійно жити, й забути минуле
Бути щасливим, і не починати те що забули
Дивлюся далі вперед не знаю що чекає
Але маю надію, що буде краще, я лиш знаю
Щоб не повторювати більше тих помилок
Зробити треба висновок, життя це як урок
Не відчуваю вже, того що було раніше
Коли я прагнув с тобою бути все більше
Коли робив безглузді речі, а ти на все начхала
Коли не я а кохання в мені жило, на це провокувало
Немає сенсу щось робити, якщо це не потрібно
Немає сенсу бути з тобою, коли тобі огидно
Коли твоя гордливість, і твоє не бажання
Зробило свою справу – вбило наше кохання.
Не відчуваю нічого, і лиш згадки вспливають
Як кадри кінофільму, який швидко знімають
Все йде до того, все йде до кінця
І ми були не виключення, де ти, а де я
Закінчилось те про що ніхто не думав, і не знав
Проходить час, і кожен шлях свій обрав
Потрібно жити, не відчувати болю,
Симпатію, чи ще щось, потрібно мати волю
Бути вільним від всіх думок і більше не знати
Що це таке як тяжко щось втрачати????
Не відчувати, а просто відпустити все далі
Бо так потрібно жити, це все сурові реалії
І все проходить все виліковує час
Я не відчуваю того що колись поєднало нас!!!!!