Попереду усе життя з тобою мало бути,
Але все зруйнувалось в мить одну.
Тебе, кохання, вік я не забуду
Та щастя вже ніяк не поверну.
Але через момент прокинулась у сні,
В чудеснім сні, де ми з тобою разом.
І весь кошмар, що бачила ці дні,
Розвіявся одним чарівним махом.
З свого кохання ти зробив великий камінь,
Важезний камінь, щоб не міг ніхто здобуть.
І заключив його подалі в скриньку-пам*ять,
Щоб не могла така як я це відімкнуть.
Але як не ховай - від мене не сховаєш,
Я маю ключ від серденька твого.
Це наша доля, ти це також добре знаєш
І не віддам коханого свого.
Я знову стала вірити тобі,
Моя каплинка крові все змінила.
Маленька зіронька, яка ховалася у тьмі
Знов так яскраво небосхил твій освітила.
13
© Copyright: Элизабет Борден, 2013
Свидетельство о публикации №113052006629
Свидетельство о публикации №113052006629
Рецензии