Не звонишь

Не звонишь ты и я грущу,
            все зайнята,як сам подзвоню,
боюсь,что время упущу,
            як сніг,лежачий на долоні.
Я не хочу сказать :люблю,
            я шепочу лишень :кохаю,
И часто сниться,когда сплю,-
            тебе до серця пригортаю.
Пусть не покажеться тебе
            послання це, доволі дивним,-
Как Божий дар, в моей судьбе,
            лиш твоя посмішка чарівна!   


Рецензии