Нiмiють губи вiд жалю

Наталья Бидненко
Німіють губи від жалю.
Душа моя – на латці латка.
І не продам, і не куплю
Оту любов, що на початку
Бентеги снів. А дотик рук –
Мов струм, пронизуючий тіло…
Невідворотності розлук
Повір, коханий, не хотіла.
А кульки ртуті – наші дні –
Та й розкотились в різні боки,
Іржею осені мені
Встеляла доля хибні кроки.
…Під вечір свічку запалю
І відчиню ворота ночі.
Німіють губи від жалю,
А серце знов любити хоче!


© Copyright: Наталья Бидненко, 2013
Свидетельство о публикации №113051807725
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Наталья Бидненко
Рецензии
Написать рецензию
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Наталья Бидненко