Бессезонье Из стихов Вировец Ларисы

                Перевод с украинского
   С благодарностью автору оригинала за участие.

Как себя чувствую? Белкой, что крутится, белкой.
Вертится жизнь колесом через осени, вёсны.
Время считать успеваю недельною стрелкой:
дни бессезонья обманны, пусты, бессловесны.

Вновь без меня увядали подснежники, крокусы.
Будто вчера улеглись все ветра и метели –
а под окном уже розы стоят, как на конкурсе,
а при дороге и клёны уже пожелтели.

Как себя чувствую я? Разве белка печалится?
Не оглянуться никак - в колесе всё кружИтся.
Вся-то утеха моя — мельтешенье случайностей —
будто бы сплю и стараюсь кому-то присниться.

Но разбуди, прикоснись – и отступится марево.
Что те колёса! Давай прогуляемся пешими.
Скачет пушистая с ветки на ветку сестра моя…
Доброе утро, малыш! Угощайся орешками!

                16.05.2012

Вировец Лариса
«Безсезоння»
 
Як почуваюся? Білкою в колесі, білкою...
Котиться колесо стрімко крізь осені й весни.
Час вираховую п’ятницями й понеділками:
дні безсезоння облудні, пусті, безсловесні.

Знову без мене зів’яли шафрани та проліски.
Начебто вчора принишкли вітри й заметілі —
а під вікном уже чваняться ружі породисті,
а край дороги вже клени стоять пожовтілі...

Як почуваюся? Нігтики стерлись об колесо.
Не зупинитись, не вийти і не роздивитись.
Тішуся тільки мінливістю та випадковістю:
нібито сплю і комусь намагаюсь приснитись.

Та розбуди, доторкнися — й відступиться марево.
Що ті колеса! Давай прогуляємось пішки!
З гілки на гілку стрибає пухнаста сестра моя...
Доброго ранку, мала! Ми принесли горішки.