Весняні дороги, весняні тривоги
Кличуть мене зрання, кличуть до зорі.
Не зівайте, хлопці, нумо до знемоги
Розімнемо кості, поки не старі.
Навкруги квітує нива світанкова,
Пролягли простори рідної зкмлі.
В'ється стежка стрімко, і душа святкова
Підтюпцем долає гони немалі.
Сіль життя у русі, в русі - сила духу,
Молодості крила і життя краса.
Розігріте бігом тіло прагне руху,
І сріблиться збита із трави роса.
Веснянi дороги
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2013
Свидетельство о публикации №113051710398
Свидетельство о публикации №113051710398
Рецензии