Залишився лиш смак...
І рідний запах все ще грів душу.
Він не побачив правди в моїх очах,
Що за чужі гріхи розплачуватись мушу.
Він не побачив болю в моїх очах
І сказав, що життя лише гра.
Він не почув слів, що були на вустах
І сказав, що розлуки пора
А я не змогла ні слова промовить
І не попрощавшись пішла.
А в нього у серці теж дзвенів дзвоник
Історії, що ще жива.
Свидетельство о публикации №113051607723