Дивлюся я у твої бездонні очі
І в серце завмирає біль і смуток
Можливо я наплутав знову щось
Але точно ти сказала 'я повернуся'
'Повернусь' Куди? Коли? Навіщо?
А може ти повернешся з кимось, може не одна?
Себе обманювати давати надії не буду
Звичайно, ти ж нічого мені не винна
Я закричу 'повернися, будь ласка не треба!
Не треба було знову йти ... '
Ну от знову в душі повіяло прохолодою
І я вже готовий себе вбити…
Пішла .. кудись, зробивши в серці рану
Наче вічність чекаю вже тебе
Все вистачить згадувати мене не треба
Я теж йду і не знайдеш потім мене
Все це маячня, пройшла ще всього одна хвилина
Я був уже майже готовий …
Нудьгував і чекав, все це дико нерозумно
Зате я зрозумів, що я багато готовий тобі віддати ......
Розставання
© Copyright: Валентин Ковальський, 2013
Свидетельство о публикации №113051605801
Свидетельство о публикации №113051605801
Рецензии