Уж в наше время от любви не умирают

В наш вік вже від кохання не помруть,
Давно вже королі перевелися.
І навіть квіти рідко так несуть.
Лиш вчать мене:
-Ти,Відо,приземлися.
Тоді для чого нам дано життя?
Якщо в житті ти сан святий не маєш.
Тоді кохай,шукай до забуття,
Від некохання це життя втрачаєш.
В наш вік вже від кохання не помруть,
І навіть вже його не розуміють.
До когось лікарі іще прийдуть
Дивуючись,що від кохання мліють.
Та і вони підуть,бо вже нема
Діагнозу:"Пресправжнєє кохання."
І скажуть,що це помилка була
Від звичного в наш час нерозпізнання
Таких небесних,світлих почуттів.
Таких цілунків і такого болю.
Що від кохання хтось божеволів.
А хтось про нього так благав ще долю.
В наш час вже від кохання не помруть...


Рецензии