люблю дорогу, і коли
дивишся на мене ось так.
я помічаю, що біда
дрібниця, помилковий знак,
коли не разом -
плаче боже,
летять в кишені білі хмари,
і світ такий один, а може,
і той зовсім не старий.
я відчуваю що кінець
не страшний, як і шлях той вітру,
торкайся шкіри її ніжної тихо,
спробуй і смерть.
іди ногою в полі жита,
знаходь в ньому тепла підлоги,
дивися! ти моє солодке літо,
останнє - їй і богу.
солодке лiто
© Copyright: Алексей Куценок, 2013
Свидетельство о публикации №113051307309
Свидетельство о публикации №113051307309
Рецензии