Як пес бiля будкi

Цвіте садочок
Гарно в ньому
Трава зелена і листочки
Неначе з райдуги квіточки взяли красу
А цвіт із квіток опадає
Немов метелики літають
Цвіте садочок  наче рай
Краса на дворі в душі пекло
Тяжко одній коли одна
Нема куди дітись
Так і хочу закричати
Що мені робити
За що мені така кара
Без роду і тину
Серце ніжності не знає
А тіло любові
А хто душу обігріє
Ніжним теплим словом
Нема нічого усе пусто,
Чому живу і не живу?
Подивлюся у віконце а там біжать діти
І сльза неначе дим закриває очі
Я не маю пташенят
Слів мамо не чути
Від самотності журба
Мучить мою душу
Не така я, як всі люди не маю я  щастя!
Обійшло мою хатину і живу з нещастям!
Нема долі одинока
Як пес біля будки


Рецензии