Життя безупинно минає,
Спинить вже не може ніщо.
А серце моє завмирає.
Як поїзд, що їдить в депо.
Залізний хаос, що навколо,
Не вабить мене вже давно.
Я бачу омріяний спокій,
Що з часом побачимо знов.
Засяє на небі зірковий аншлаг,
Зазнаємо щастя у повні.
Побачимо небо в нових кольорах,
Зануримось у вирій безодні.
Проходит
© Copyright: Саша Соловьева-Румянцева, 2013
Свидетельство о публикации №113051203146
Свидетельство о публикации №113051203146
Рецензии