Як нестерпно вiдчувати тугу,
Як нестерпно жити увi снi,
Поринати в мрiї вiд недугу,
Вiдчувати думи iмпульснi.
Така доля - вiдчувати iнших,
Так без жалю до самих себе,
Поринаючи все глибше, щонайменше,
Вiдчуваючи як серце iнше б'є.
Як кохання поринає в душу
Та дарує крила неземнi,
Так приходить сонце в зимню стужу,
Так злiтає яструб навеснi.
***
© Copyright: Хельга Эн, 2013
Свидетельство о публикации №113051109544
Свидетельство о публикации №113051109544
Рецензии