Наприкінці життя
Я заспіваю пісню.
Як зможу.
Терпким голосом
Старечим.
Бога потривожу.
Коли буду відлітати,
Крила я розправлю,
І в сонливому відлунні
З осінню гуляю.
Наприкінці життя,.
Зустріну час на небі.
Купатимусь в хмаринах,
І буду розглядати світ.
Але здається все ж,
Що під руками, під
Ступнею лід.
Тоненький.
Такий, що швидко
Зламається.
І я годинами знову
вагаюся.
Відносно чого й кого
Буду жити.
Відносно струн, які
Не вміють співати.
Відносно серця, яке
Не вміє битись.
Відносно квітів у
Розбитій вазі.
Люди, які не бажають
Любити.
Не зможуть прожити
З дикою відразою
У голові.
І стає тихо, як в
Непрохідних джунглях.
І всі бажають якнайбільше
Протриматись.
І я боюсь, що це може
Тільки здаватись.
Мої усі відкриття…
На душі стає тісно.
Я заспіваю пісню,
Наприкінці життя…
на конец
© Copyright: Карина Дашко, 2013
Свидетельство о публикации №113051107927
Свидетельство о публикации №113051107927
Рецензии
