Ось і рядок.
І крапка, крапка, крапка…
Ступаю голими ногами по землі.
І помічаю лиш гнучкі дерева,
Що вже заснули по зимі.
Віднині, я тепер самотня.
І я не знаю куди йти.
У ту стрімку, темну безодню,
Що називається людьми.
І мені хочеться кричати,
Земля давно добром рідіє.
На жаль , ніхто, ніхто крім мене,
Цього ніяк не зрозуміє…
Ось і рядок.
І крапка, крапка, крапка…
Ось рядок
© Copyright: Карина Дашко, 2013
Свидетельство о публикации №113051107920
Свидетельство о публикации №113051107920
Рецензии
