Жовте-жовте місто, сірі-сірі хмари.
Бурштинове намисто осінню заграло,
Розлилося медом на шовковій шкірі.
Теплими вустами ти шепочеш: "вірю".
Сірими очами грієш мою душу,
Ніжно зустрічаєш дотиками з плюшу.
Дівчина, мов сонце з бурштиновим волоссям,
Гріє цю туманно-прохолодну осінь.
Жовте-жовте мiсто
© Copyright: Наталия Саранчук, 2013
Свидетельство о публикации №113051106516
Свидетельство о публикации №113051106516
Рецензии