Вони вбираються у свiтле-свiтле-свiтле
Щоб пасувало до Весни і сивини…
Останній з них одного разу зникне,
У пам’яті залишаться пісні.
Вони вбираються у радість мирних ранків,
Це зрозуміти можна лиш тоді,
Коли закінчуються роки втрат і страхів,
Коли повернешся живим після війни.
Вони вбираються у світлі риски-зморшки,
На шиї, на руках, і на чолі,
Навкруг очей, прозорих, як безодня…
Вони сьогодні поруч, ще живі.
Вони вбираються в святкове, урочисте –
Про них згадали у травневі дні.
Вони бажають, аби Небо чисте
Було над нами й не було війни.
Вони вбираються у спогади і гордість
За Перемогу, за минуле, за Життя…
Останній з них одного разу зникне,
Та буде пам’ятатися війна.
09.05.2013
Свидетельство о публикации №113051003515