У неї смарагдові , лагідні очі ,
У неї палкі , найм'якіші вуста.
А погляд її глибший темної ночі,
А дотик приємний , як перша роса.
Її ніжний голос мене заспокоїть,
Коли гнів панує в розбитій душі.
А іноді , він просто з розуму зводить,
Здіймаючи вітер в гаю почуттів.
І шкода , що жодна людина не знає,
Так само,як цього не знаю і я...
Моя люба музо , тобі я співаю ,
Твоє намагаюсь дізнатись ім'я.
ДО МУЗИ
© Copyright: Ваня Громяк, 2013
Свидетельство о публикации №113050709210
Свидетельство о публикации №113050709210
Рецензии
