Було давно і було добре досить,
Весна...І навкруги прекрасне місто,
Квітневий парк, і крізь дерев там носить
Таке мале, але щасливе «вже суспільство»
І хтось навчався, хтось ходив на працю,
Щасливим був або спокійно жив,
Зважав на мозок, довірявся серцю
І дивувався тій красі широких нив.
А потім «геп» війна прийшла і горе,
Міста лягли кістками на народ,
Лелися ріки, лилось крові море,
І люди не оброблюють город.
І вже ті очі, що вбирали зорі,
І вже те сонце, що зігріло світ,
Стоять пусті і виснажені. Хворі.
І як тепер повернемо той цвіт?
як тепер повернемо той цвiт?
© Copyright: Марта Богачёва, 2013
Свидетельство о публикации №113050509154
Свидетельство о публикации №113050509154
Рецензии