Вiнець

                ВІНЕЦЬ

Не переймайся чи десь пекло плає.
На марно це. Лиш тремтом клаца лік
До дзвону судного, який переламає
Твій раптом швидкоплинний вік.
І тільки той Дзвонар високий знає
Хто впаде і куди. Ту волю не уник
Ніхто іще. Лиш мент – і вже немає
Тебе ніде. Весь світ навколо зник

Й вже не повстане. Сурма заволає
В ту мить, коли чеснота й гріх
Впадуть на терези і вирок пролунає,
А ти триматимеш чудовисько за ріг
Й втопатимеш у юшці, що палає
Без часу й міри. Неосяжний сміх
Над долею нікчемною заграє
І розчавить буття. Ти підеш за поріг

Без вороття. Душа тоді узнає
Дух провидіння й чи раніш ти зміг
Бувати тим, який не заблукає,
Що шлях пізнав поміж земних доріг
Ще за життя. І янгол проспіває
Пісню рішальну, сонм для тих, хто ліг
В землю скорботи. Суд вже не чекає
На каяття. Ти взнати істину устиг?
Пізнаєш смертю. Бог там сповідає…

             Павло Гай-Нижник
             5 травня 2013 р.