Тля тл нна тьма

Тля тлінна тьма
Тля тлінню тьмою
З’явилось з тьми
Прийшло із небуття
Негайно вигравало бій
А це життя – поразка смерть
І ти вже тлінне між собою
Між усіма й в усім
Так хочеться іще
А все що маєш – мить
Ха, ти не мовчиш, ти вже кричиш
І все що чуєш в оклик: прощавай!
Та горе сміху із краплею сльози
Збирають в силу маленькі ніжні кулачки
Вона, вона ще тлінною не є
Вона побореться за тебе
І тьма від тлі вже десь далеко
А він врятований, радіє усьому,
Але вже він не ти і ти не він
Поразка.


Рецензии