Себе сама Все нiжно обiйма

Себе сама
Все ніжно обійма,
Сидить, за обрій дивиться мрійливо,
І на душі мінливо:
То зима,
То сонце світить, то періщить злива.
Його ж обіймів-як раніш-нема.
Й не варто мабуть сподіватись дива.

\16.04.13. з віршів під, написаних під чужі фото


Рецензии