Життя вирує навкруги і доля знов роздала ролі.
Хтось засміється, хтось і ні. На цій землі ми всі герої.
Та на відміну від вистав не має ми в життя суфлера.
У вчинках не повинні ми залежати від режисера!
ПРИСПІВ:
І розумію, що душа
Давно побралась з самотою.
Моє життя – суцільна гра,
Придумана, на жаль, не мною.
Хтось не такий, як хочем ми: людей довершених немає.
А розуміння доброти на цій землі не вистачає.
І для досягнення мети я заповіді не порушу.
Прикривши маскою лице, не зможу я сховати душу!
ПРИСПІВ:
Та розумію, що душа
Давно побралась з самотою.
Моє життя – суцільна гра,
Придумана, на жаль, не мною.
І знаю я: в кожного з нас
Життя подібне не на казку.
Та вже давно в виставі цій
Пора усім зірвати маски!
(Для Рулады)
Театр життя
© Copyright: Борислава Белоцерковская, 2013
Свидетельство о публикации №113050410055
Свидетельство о публикации №113050410055
Рецензии