Для нього світ це мабуть справжня казка
Де є багато велетнів-людей
Він бачить що у них сумні й веселі маски
Немає масок лиш у велетнів-дітей
А він, метелик, хоче зрозуміти
Навіщо велетням маски носити
У них є справжні почуття
Літає і кричить "Не ховайтеся, це життя"
Вони його не чують, авжеж й не розуміють
А він тріпоче крильцями над ними
І він питає чому вони літать не вміють
Мабуть тому бувають велетні сумними
Метелик так хотів подарувати крила
Та всеодно літати не зможе людина
Бо в неї сердце стало немов камінь
Тому ходить вона по землі ногами.
Метелик
© Copyright: Анна Мэлори, 2013
Свидетельство о публикации №113050305186
Свидетельство о публикации №113050305186
Рецензии