История одной смерти...

 1 розділ
"Сьогодні смерть ходила поруч,
Я знаю. Відчував. Я бачив.
По сходах в коридор ліворуч...
Це їй напевно хтось призначив...
Я спав безцільно і самотньо,
Я бачив привидів на ґанку,
Вони були такі ж природні
Як чай чи кава до сніданку.
Вони стояли і дивились,
На двері, вікна і гардини
Вони ще, певно, не змирились,
Що дім їх-нутро домовини...
Я як господар буду чемний,
Води запропоную склянку-
І хай вони ще не хрещені
Ці привиди о 5 ранку.
Вони стояли і дивились,
Я спав чи ні-не пам'ятаю.
Реальність й сон перемінились...
Вони за кимсь прийшли, я знаю.
А смерть собі крокує далі,
У неї власний розпорядок-
На п'ятий поверх, двері з сталі-...
МАляр скінчив шОстий десяток...
Я спершу закричав, я плакав,
Я бачив смерть і Смерть у ділі,
Я бачив її мертвий череп,
Безносу пику й зуби білі...
Прокинувся, спітнілі руки,
Це був лиш сон, хоча цю склянку
Я як привітливий господар
Дав привидам... О п'ятій ранку...
Через годину всі вже знали-
На білім, випранім папері
Написано, що вмер старенький
В квартирі, де зі сталі двері...
Ось так, в такі похмурі ранки,
Приходить смерть у дім народу,
Крізь невідчинені фіранки
Із запахом городини і йоду..."