ТРИ СОНЕЧКА
Мене матуся відпускає
Вранці погуляти.
Як три сонечка знайдеш,
То ж приходь до хати!
Перше сонечко, на небі,
Я вмить відшукала
І йому я, жартівливо,
Язик показала!
Стала я попід вербою,
Дивлюся в озерце...
А із нього мені друге
Сонечко сміється!
А де ж сонечко те третє?
Не маю уяви...
Навіть настрою не стало,
Ось такі-то справи!
Може то “Божа корівка”?
Так вона – червона.
Може соняшник, так їх –
Нескінченне поле...
Сіла я і засмутилась,
Де його шукати?
Як без сонечка, в домівку,
Мені повертати?
Ввечері мене до дому
Кличе вже матуся:
Сонечко, іди скоріше,
Бо я не діждуся!
Як мені похвилюватись,
Друзі довелося!
Добре, що нарешті, третє
Сонечко знайшлося!
Три сонечка!
© Copyright: Владимир Евтушенко, 2013
Свидетельство о публикации №113050109158
Свидетельство о публикации №113050109158
Рецензии