Все може починатись зі слова.
Все ж почалось зі слова – навіть Бог.
А може із милого випадкового лиця.
Яке виникає посеред вулиці, наче смог.
Все може початися з доторку.
Випадкового, чи випадково-навмисного.
Коли хтось передає тобі книжку,
А разом із нею частку чогось шаленого.
А може початись все з чаю,
Такого незвичайного, м’ятного.
Горнятко, в якому весь Всесвіт вбачаю,
І смак чогось ефемерного.
А потім любити, нестримно, по-справжньому.
Забути про спокій. Забути про час.
Вміщати в маленьку, затишну, кімнату
Весь зміст сьогодення, й трактати про нас.
Любити…
Не втомлюватись, говорити слова.
Відчувати…
Одне одним хворіти.
Адже в тім правда, що наше життя
Вміщається в миті, де ми ніби діти.
Не має логіки в нашім життю,
Й не варто навіть шукати.
Все починається з чийогось погляду,
Це треба навчитись приймати.
Все починаэться з випадковостей
© Copyright: Кристина Сырова, 2013
Свидетельство о публикации №113050110527
Свидетельство о публикации №113050110527
Рецензии