Хтось вкрав ідеї,прагнення, азарт,
Та не повернув мені мої думки.
Хтось перебив, а потім знову старт -
І зранку сонні, одягаючи куртки,
Виходимо у світ, на сцену, в бій.
Змагаємось з собою, і з людьми,
Стомившись, хничемо: «О, Боже мій»
І запиваємо помилки пивом та слізьми.
Солоні сльози, біль солона,
Солона сіль і море Чорне.
Чорніють спогади, як грона
Смачного винограду. Серце повне
Турботами: моїми, вашими, всілякими –
Посіяні цяцянки двоякими.
Не залишилося вже нікого,
Хто міг би просто тихо жити,
І без егоїзму цього всього
Сей світ всім серцем полюбити.
А я! Сидітиму з папером
І з олівцем в правій руці
Та уявлятиму себе Гомером,
Бо його твори знають всі митці.
Солоний в дчай
© Copyright: Ульяна Новгородская, 2013
Свидетельство о публикации №113042910057
Свидетельство о публикации №113042910057
Рецензии