А мати все з дороги виглядає,
Ось-ось, скоро повернуться сини,
Удень - вночі все молиться й чекає,
Та не приходять в рідний дім вони.
Чотири роки - звісточки немає,
Щодня писала діточкам листи,
Сивіє мати, плаче і не знає,
Що день новий їй може принести.
Проминув травень в марних сподіваннях,
І літня спека сірим днем пройшла,
В старої матері лише одне бажання,
Щоб смерть її синочків не знайшла.
Бо горя більшого батькам в житті немає,
Як пережити діточок своїх....
А сива мати плаче і не знає -
Ще в 41-му війна забрала їх...
стара мати
© Copyright: Ксения Барвиненко, 2013
Свидетельство о публикации №113042208947
Свидетельство о публикации №113042208947
Рецензии
