Людей залишилося мало
Наповнився світ тривожним гниттям,
Ганебною ямою, де віра і страх,
Стискає до смерті побиті коліна.
Як встати з багна, як серце підняти
З жахливої ями?
Ти чуєш як мене з душі поїдають,
Кружляють над тілом рахуючи час
З голодних ротів видираючи крик,
Порожніх облич наповнених злістю,
Що кров'ю годують мертве дитя,
Душа порожніє, порожніють уста,
Ікони розбиті, закони святі,
Молитви і сльози не тривожать людей,
Назавжди лишаючи рану в душі.
Людей залишилося мало
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2013
Свидетельство о публикации №113042200568
Свидетельство о публикации №113042200568
Рецензии
Після читання Ваших віршів автоматично встають заслони... Це перебір, потрібно любити людей і світ, бути трошки мудрішим за інших, адже Ви - поет! Дякую за вірші.
Игорь Алиевич 05.06.2013 17:40 • Заявить о нарушении
Игорь Алиевич 05.06.2013 17:40 • Заявить о нарушении
Це тому що Ви бачити світ по іншому. Реальність тяжче описувати, але жити ілюзорно і людей переконувати у тому що живемо гідно і справедливо це смішно.
Бондаренко Михаил 05.06.2013 18:12 Заявить о нарушении
Бондаренко Михаил 05.06.2013 18:12 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.