Про волейбол
Питала я себе далеко не раз.
Комусь - купу грошей, комусь - поважання,
Хтось мріє, що долю свою знайде враз.
А щастя для мене - дивитись на м'яч,
Коли він літає від стінки до сітки,
Коли серденько б'ється під гучний той скач
І очі на полі розставлюють мітки,
Куди треба бити, куди, може, скинути.
А що б ти робила, коли там страхують?
Команда твоя на тебе може вплинути,
Підказати, коли тобі зв'язка пасує.
Чудові емоції сповнюють серце,
Коли руки грають, а ноги біжать.
І у світ чарівний відчиняються дверці.
Волейбол - це життя, і в нього треба грать!
Свидетельство о публикации №113042109914