Чи ти не знала?
А чому ж ти полювала
Як що нікого не кохала?
Не знала ти, що карі очі,
Заплакані не сплять --
А нудьгують, аж до півночі?
Ти маєш карі очі.
Гріха таїти, тобі чого?
Як птах ти пхаєшся до всіх!
А так, в руки нікого, знай,
що ти не вскочиш!
Перетворити -- силу маєш,
Любого велетня в таргана.
Такогож ніколи не бажаєш,
Доля твоя, не так погана!
Чому ж полюєш, ти не знаєш.
Для тебе чорні брови --
Блакитний світ вкидають
В простори карих очей твоїх!
Таким чудовим чином,
Під твої ноги підкидають,
Серця уражених героїв,
Щоб ти знущалася над ними...
Робиж не так!
-- Ще маєш жаль в собі.
Та й карі очі хай пожаліють,
Хочаби трошенько того,
Кого кохати ще не вміють!
Чи ти не знала?
© Copyright: Микола Щома, 2013
Свидетельство о публикации №113042107790
Свидетельство о публикации №113042107790
Рецензии