я тут друкую пов сть

я забуду...
поряд буду жити,
наче є на світі,
щось, навшталкт кохання.
пробачте, за зізнання,
та чи є на світі,
важливіше ніж діти,
наші спільні діти?
чекаю я нагоди
в умавах непогоди
розбитися об небо,
чого тобі ще треба?
я корні відпущу з тобою,
спільною журбою.
зігніло твоє серце,
зроби по трошки тихо,
під бій його йде лихо,
рвуть вуха мегагерци.
загула твоя совість,
забракло в мозгу крові,
я тут друкую повість,
хвала моїй любові.
(Тіна Зайцева)


Рецензии