П1СНЯ 1 ДУША
Як легко душу нам стривожить,
Бо дуже чуйна! І трунка...
Вона на пісню нашу схожа,
Ту, що з любові… Із життя.
Душа стривожена злітає
у широчінь свою, крайнеба,
І там вже піснею лунає…
Така у неї є потреба:
Співать веснянками дзвінкими,
Сльозами плакать на валу,
Кружляти колами стрімкими,
Ніби дівчина на балу…
Душа і пісня в небо рвуться,
Єднаються на сповиття:
Співають - щастя як нап`ються,
І плачуть - згіркне як буття….
20.04.2013
Свидетельство о публикации №113042100201