П1СНЯ 1 ДУША

   

Як легко душу нам стривожить,
Бо дуже чуйна!  І трунка...
Вона на пісню нашу схожа,
Ту, що з любові… Із життя.
Душа стривожена злітає
у широчінь  свою, крайнеба,
І   там  вже піснею лунає…
Така у неї є потреба:
Співать веснянками дзвінкими,
Сльозами  плакать на валу,
Кружляти  колами стрімкими,
Ніби дівчина на балу…
Душа і пісня в небо рвуться,
Єднаються на сповиття:
Співають - щастя як нап`ються,
І плачуть -  згіркне  як буття….
                20.04.2013


Рецензии